- Ознаки якості та характеристики мінеральних вод
- Загальна мінералізація води
- Умови та термін зберігання
- Основні протипоказання до питного лікування
Ознаки якості та характеристики мінеральних вод
Колір
Забарвлення води також вказує на фізико-хімічний склад порід, через які вона проходить. Чиста питна вода повинна бути прозорою та без забарвлення.
Прозорість
До питної води висуваються ряд критеріїв і прозорість , це один з них. Згідно цих вимог, питна вода може містити різні мікроелементи в дуже низькій кількості. Звичайно всіляке помутніння води змінює в негативну сторону і смакові якості. Однозначно можна зробити висновок що, мутна вода для здоров’я - шкідлива. За ступенем прозорості вода умовно поділяється на: прозору, злегка мутну,мутну, сильно мутну..
Запах
Важливе значення якості води має запах. Він вказує на можливе забруднення води різними речовинами органічного і мінерального походження.
Так збільшений вміст в ній заліза та запах сірководню, свідчить про те, що вода взята з великих глибин. Питна вода не повинна мати ніякого запаху, особливо запаху гнилі, сірководню (запах тухлих яєць), це робить її непридатною для споживання.
Неприємний також болотний, рибний запах і багато інших.
Смак
Смак води має велике значення для пізнання походження підземних вод. Солонуваті або солені підземні води дають можливість говорити про їх зв’язок з соленосними відкладами або з породами, які містять підвищений вміст солей, чи показують на глибинне походження вод.
Кислий смак води може вказувати на наявність у воді вільних кислот (сіркової або вугільної). У першому випадку це буває пов’язано з присутністю сульфідних мінералів у водовмісних породах або покладами сульфідних руд на глибинах, з якими стикаються при своєму русі підземні води.
У другому - з проходженням зон тектонічних порушень, по яких піднімається на поверхню вуглекисла вода.
Густина
Як відомо, дистильована вода при температурі 4 °С має густину, рівну одиниці. Але природна підземна вода завжди містить в собі деяку кількість мінеральних речовин, які попадають в неї з повітря разом із атмосферними опадами,і в результаті розчинення і вилуговування порід, з якими вона стикається при русі в надрах земної кори.
Тому її густина завжди більша за одиницю, причому чим більше в ній розчинених речовин, тим більша її густина.
Загальна мінералізація води
Загальна мінералізація води - це сума усіх аніонів, катіонів і недисоційованих молекул в грамах на 1 літр води. За відсутності інших критеріїв мінеральною вважають воду, загальна мінералізація якої більше 1 г/л.
По загальній мінералізації мінеральні води ділять на наступні групи :
- води малої мінералізації (> 1-5 г/л) ;
- води середньої мінералізації (>5-15 г/л);
- води високої мінералізації (> 15-35 г/л);
- розсоли (> 35-150 г/л);
- міцні розсоли (> 150-350 г/л);
- дуже міцні розсоли (> 350 г/л)
Розсолами можуть бути: підземні води, води солоних озер, лиманів і штучних водоймищ.
По домінуючих хімічних елементах розрізняють:
- хлоридно-натрієві розсоли
- натрієво-кальцієві розсоли
- магнієво-кальцієві розсоли
Деякі з них містять в значній кількості бром, йод, залізо, сірководень. Зазвичай розсоли в розбавленому вигляді застосовують для ванн і питного лікування.
По своєму призначенню пляшкові мінеральні води розділяються на:
- столові (мінералізація до 2 г/л)
- лікувально-столові (мінералізація 2-8 г/л)
- лікувальні (мінералізація 8-12 г/л).
Столові мінеральні води (наприклад, «Зельтерську») використовують тільки як столовий напій. Лікувальні мінеральні води (наприклад, «Єсентуки № 17») застосовують тільки для проведення курсу питного лікування, а лікувально-столові води (наприклад, «Боржомі») придатні як для питного лікування, так і для тамування спраги, але не систематично.
Для того, щоб мінеральна вода мала хороші смакові якості, щоб в ній утримувалися в розчиненому стані хімічні елементи і не розвивалися мікроорганізми, її на заводі насичують вуглекислотою.
Зберігати пляшки з мінеральною водою рекомендується в горизонтальному положенні при температурі 4-14 °C. Термін зберігання, вважаючи з дня розливу, складає:
- 1 тиждень для вод, що містять органічні речовини
- 4 місяці для залізистих вод
- 1 рік для усіх інших вод
Умови та термін зберігання
Протягом зазначених термінів мінеральні води зберігають свої цілющі властивості. Не можна вживати каламутну з пластівцями воду, що має неприємний смак і запах.
Мінеральні води, як один з важливих елементів комплексної терапії використовують, в основному, при захворюваннях органів травлення, сечовивідної системи і обміну речовин, призначаючи їх у фазі ремісії або затухаючого загострення захворювання.
Тривалість курсу лікування складає 3-6 тижнів. Повторні курси доцільно проводити не раніше, ніж через 3 місяці після закінчення попереднього. Впродовж року слід призначати 1-3 курси лікування.
Основні протипоказання до питного лікування
Фаза загострення будь-якого захворювання шлунково-кишкового тракту; порушення моторно-евакуаторної функції шлунку і кишечника, яке може перешкоджати проходженню мінеральної води (стеноз стравоходу або воротаря, різке опущення або розтягування шлунку та ін.); захворювання серцево-судинної системи, що супроводжуються набряками і порушенням функції нирок; захворювання сечовивідних шляхів, що вимагають хірургічного лікування.
